Ви думаєте, що зараз я вам розповім про когось із своїх друзів (Артема або ж Миколку). Ажніяк! Не знаю, чи вийде, але я спробую створити загальний об­раз мого однолітка.

Це хлопчина років чотирнадцяти. Не дуже охочий до навчання, проте неаби­який винахідник, коли йдеться про невинні витівки. Мій ровесник — це вже не маленький хлопчик, а справжній чоловік (майже у всіх є якесь таємне кохання). Проте із цим спокійно уживається захопленість комп'ютерними іграми, «роз­відки» горищами старих будинків, прогулянки босоніж калюжами після дощу тощо. Одночасно хочеться мати гроші на кишенькові витрати, які здебільшого вже не просять у батьків (у цьому віці багато хлопців самостійно дещо заробля­ють). Ледве не забув згадати про любов до спорту (футбол, баскетбол, тренажерні зали мало кого з моїх ровесників залишають байдужими). Характерною ри­сою також є бажання дізнаватись щось нове, однак не з книжок, а з власного досвіду.

Ось такий-то вийшов образ. Вам судити: чи точно я описав свого однолітка.