Життєвий вир героїв роману Григорiя Тютюнника

Роман "Вир" - один з найталановитiших i найемоцiйнiших прозових творiв у повоєннiй українськiй лiтературi.

Коли береш до рук книгу, то одразу звертаєш увагу на малюнок на обкладинцi: над глибинними плесами звисає вiття дерев. Так i спадає на думку: мабуть письменник змальовує не тихi життєвi заводi, а вир життя, з усiєю складнiстю стосункiв мiж людьми, в яких рiзнi долi й характери, свої погляди та принципи. Прочитавши роман, переконує шся, що назва "Вир" найбiльш образно розкриває суть змiсту книги.

Життєвий вир, як i водний, нерiдко буває нещадним, але духовно сильнi люди перемагають його . Долає всякi перешкоди Дороги, коли пiднiмає тваринництво в Троянiвськiй сiльгоспартiлi i коли воює з фашистами. Сильнiший вiд виру i Оксен Гамалiя. Хоч i гине вiн в нерiвнiм бою, але переконливо ясно, що правда на його боцi. Навiть Юля, здавалось би, така легковажна i самозакохана, у найвiдповiдальнiший момент свого життя гiдно витримує iспит на звання справжньої людини. Тютюнникiв "Вир" -це бурхливе життя нашого народу в мирнi днi i звитяжна боротьба з ворогом у грiзнi роки вiйни.

Голова Троянiвської артiлi Оксен Гамалiя найглибше вкарбовується в нашiй пам'ятi своєю великою людянiстю. Нелегко йому головувати в Троянiвськiй артiлi, багато проблем, що виникають, неможливо розв'язати. Але завжди i всюди Гамалiя переконливо вселяє людям вiру в краще життя. I народ поважає, цiнить його. Не знаючи втоми i спочинку, забуваючи часто про свої сiмейнi справи, Оксен постiйно в турботах про колгосп. Його невичерпна енергiя i сила волi гiдна подиву наслiдування.

Риси великої мужностi виявляє герой роману, ставши грiзним партизаном-месником, командиром партизанського загону "Iскра". Тут у повнiй мiрi проявляється любов Гамалiї до рiдної Вiтчизни, ненависть до фашистських заброд, турбота про людину. А його героїчна смерть викликає подив навiть у гiтлерiвських потвор, Якi оточили вже мертвого Iскру.

Письменник возвеличує людину, яка йде свiдомо на загибель заради торжества правди, в iм'я перемоги добра над злом.

Герої роману, кращi люди села - старий Гамалiя i його син Оксен, завiдувач ферми Дорош, Тимко й Орися - серед багатьох коловоротiв життєвого виру вмiють знайти найвищу правду, нею живуть, за неї, коли це потрiбно, не шкодують вiддати життя, бо тiльки правда робить людину красивою, дужою, благородною.

Отже, письменник-гуманiст Григорiй Тютюнник у романi "Вир" показує багатограннiсть життя українського народу в мирний час, утверджує в позитивних образах високогуманнi людськi почуття, звеличує людей працi i засуджує несправедливу вiйну - найбiльше зло, яке вiн пристрасно закликає вганяти в землю