Існує така легенда. Роздавав Господь свої ласки. Коли прийшла Україна, залишилася тільки пісня. Віддав Господь Україні пісню, і понесла вона її в народ. Ось чому українська пісня сама прекрасна у світі: вона від Бога. Коли звучить українська пісня, то співає душа народу:

«В піснях – і труд,  і даль походу.

І жаль, і успіх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров!»

(М.Рильський)

Дійсно, в піснях вкладена вся доля українського народу. Важкою, суворою, трагічною була ця доля. Хіба можливо викреслити з історії нашого народу звірства, руйнування татарських і турецьких ханів? Її віддавали на поталу і Литві, і Польщі, Австрії, московським царям. Але піднімалися мужні, вольнолюбні люди – козаки, щоб врятувати рідну землю від поневолення. Народ не корився. Вся історія українського народу складається з мужньої боротьби за своє національне визволення, становлення державності. Селянсько-козацькі повстання, національно-визвольна боротьба українського народу в 20-30х роках ХVІІ ст., 1648-1657 рр., національно-визвольний рух 1930-1950 р. під приводом С. Бандери – це деякі сторінки цієї багатовікової боротьби.