Моя рідна мово! Красо моя! Як мелодійно
та лагідно ти звучиш, як трепетно торкаєшся найтонших струн нашого серця. Ти
схожа на чарівний спів солов’я, який своєю піснею благословляє світанок. В тобі
злилися всі поривання людської душі: невтішний сум та безмежне щастя,
непримиренна ворожнеча та всепоглинаюча любов. І як жети все це вміло поєднуєш, створюєш з усіх цих
тендітних поривів людської душі довершену та досконалу мелодію!