Була рада-радесенька бабуся Федора
Як їй радіо у хату провели учора.
Увечері репродуктор сказав громогласно:
Завтра опадів не буде, сухо буде, ясно.
Баба рано схопилася, вийшла на подвір'я,
І розклала на ряднині, щоб сушилось пір'я.
Сонце встало як умите, йде все вище й вище,
Раптом дощ як уперіщить, вітер як засвище,
Підхопило пір'я вгору й потаскало з двору,
Це як громом оглушило стареньку Федору.
— А казало без опадів, а казало сухо.
Взяла вона репродуктор як кота за вухо.
Причепила до ломаки й виставила з хати,
— Мокни і ти окаяний, щоб знав як брехати.