На уроках — руки в фарбі,
Пензлі скрізь та Олівці.
Намалюєм, може, Барбі,
Квіти, дивні корінці,
Чи будівлі — стиль барокко,
Ріки, що течуть широко,
Танки, кораблі, авто,
Поїзд, літаки, метро.
На папері оживають
Наші мрії і думки,
Чи реальні, чи незнані,
Нерозгадані світи.

Ще один предмет у школі 
Не залишить нас байдужим, 
Та на нього треба, друзі, 
Слух і горло мати дуже. 
Бах, Бетховен і Сальєрі, 
Пісні давні і прем 'єри. 
Є в нас тенори й альти, 
Та до Баскова — рости...

Бігай швидко, м’яч лови,
Стрибай вправно догори,
Фізкультура — на ура —
Дуже рада дітвора.
У спортзал всі — як на свято
Поспішають так завзято.
Вчать нас там марширувати,
У веселі ігри грати.

Від пращурів до наших днів, 
З усіх минулих вже віків 
Історики події всі вивчають 
І нас учити заставлять. 
Хто і коли, кого завоював, 
Права й свободи мужньо захищав, 
Кому вдалося збудувать державу 
Хто ніс крізь біль народну справу. 
Хто зрадив принципам людської доброти, 
Хто піднімав з руїн світи. 
Ніхто навік не буде позабутий. 
Хто через справи власні є почутий. 
Нас бути вдячними навчають вчителі 
Тим давнім предкам, що вже в інший світ пішли. 
Наставникам подякуємо щиро, 
І мрієм, що майбутнє буде мирним. 
(Художній номер).

Знаєм формулу води, 
Хтось ще й соди може знає, 
Але решту знати все, 
Мабуть, цього не буває. 
Хімія — складна наука, 
Але формули вчимо, 
Хоч буває на уроках 
Як не знаєм — мовчимо. 
Як зробити динаміт, 
Як очистити наліт, 
Що таке оксид, кислоти, 
Луг, бродіння — це висоти 
Знань, до них не всім дійти, 
Вчителю! Нам помогти 
В силі Ви, аби б хотіли, 
Й списування допустили.

Від Європи до Канади, 
Ми мандруємо по карті, 
Іноді ми й заблукаєм, 
Але впевнені, ми знаєм,
Що врятують вчителі, 
В них знань запаси чималі. 
Щедро діляться із нами, 
Учнями-мучениками. 
Допоможуть нам знайти 
Гори й витоки ріки, 
І пустелі, й болота, 
Й в них робота не проста, 
Карти контурні збирати, 
Потім їх перевіряти, 
Знати нафту де знайшли, 
Де лежать вічні сніги. 
Вам, географам, хвала, 
Мудра в вас є голова, 
Бо запам'ятати все це, 
Не під силу нам до речі.

Від амеби до людини, 
Вивчим нерви і клітини, 
Рід, сім'ю, родину, клас, 
Біологи мучать нас. 
Еволюція життя — 
Ця наука не проста, 
Та цікаво щохвилини, 
Бо уроки — то новини. 
Розкривають нам секрети 
Про тварин Землі-планети. 
Може вам всім легко здатись 
В наших знаннях розібратись, 
То не просто — вчитель знає, 
Той, хто біології навчає.

Ну для чого нам програмування, 
Це ж фактично над нами знущання, 
Ну навчили на уроках друкувати, 
Малювати вчились і так вже багато. 
Інформатика — наука цікава, 
Побродити в Інтернеті — уявно, 
Досконало вивчимо самі, 
Всі програми нові ігрові.

Статика, динаміка, кінематика,
Як і в математиків — сама романтика.
Тільки замість теорем — є закони,
Лейбніца, Паскаля, Ньютона.
Що, як і коли замерзає,
Гальмування шлях визначаєм,
Силу тяги, швидкість і прискорення,
Під кінець уроку — всі зморені.
Правда, демонстрації — то здорово,
Як зробити могли б мотора ми,
Нам розкажуть, якщо будемо слухати,
А не хлопати на уроках вухами.

Хто придумав ті рівняння,
Графіки і порівняння,
Кулі, конуси, об'єми,
Тільки зайві нам проблеми.
Співчуваєм вчителям-математикам.
Тих страшенних формул романтикам.
Серед інтегралів блукаємо,
І для чогось первісні шукаємо.
Хоч би хтось пожалів нас із древніх,
І не написав теореми.
Може Піфагор, може Фалес,
Ну для чого теореми ці здались.
Полічили б ми й так — калькулятором,
Що заробим, а що вже потратили.
Розв'язали б ви за нас ті задачі, 
Як були б ми за це вам всі вдячні. 
Учні є серед нас — їх шануємо, 
Що списати в них задачі плануємо, 
Бо вони якось в них орієнтуються, 
І знаходять те, що пропонується.