Волога пружність губ.
Язик – солодке жало.
Одежі наші – лист.
Він з шелестом опав.
Ми світимось в пітьмі тілами, наче жаром.
Летить до нас любов метеликом, сліпа.

Послухаймося рук.
Слова їх відчайдушні.
І сором твій і страх випалює жага.
На тремт твоїх колін, що стулені, як мушлі,
Рука моя лягла, крилата і легка.
Кохаймося! Не вір ночі є без краю.
Кохаймось, доки день не надягнув ярма.
Бо ранку сивий бог нас вижене із раю.
До нього ми ввійшли на мить.
І крадькома…