Мав сина гордий багатій. 
То був не син, а божа кара. — 
Картяр, гуляка, лиходій, 
Ледачий бовдур і нездара. 
Не шкодував грошви татусь, 
Не полишав синочка в скруті, 
А той, не дуючі і в ус, 
Сім літ учився в інституті. 
І ось одержувать диплом 
Він скаче в місто скакуном. 
Спинився кінь біля воріт, 
Студенти збіглися веселі. 
Лакей гуляки, сивий дід, 
Диплом виносить на тарелі. 
Зареготав багацький син, 
Старого ляснувши по спині: 
— Неси диплом іще один — 
Моїй чудесній конячині. — 
Старий віддав йому чолом: 
— Розумно зволили сказати. 
Якщо ослу дали диплом, 
Чому ж коневі теж не дати?