Цілий рік студент провчився майже без просвітку 
Та й приїхав відпочити до батьків улітку. 
Вклала мати сина спати з дальної дороги. 
— Що він тільки, — каже батько, — узува на ноги. 
Обносився, обтріпався, посіклось на шкурки. 
Колись отак узувались безпритульні вурки. 

Взяв смолу він, дратву й шило ще й циганську голку, 
Довів якось черевики синові до толку. 
Син уранці підхопився, скочив на підлогу. 
Що за диво? Не налазить черевик на ногу. 
Батько збоку утішає: — Не журися, хлопче. 
Нога в тебе чималенька, за півдня розтопче. — 
Син хитає головою: — Думали б хоч трішки. 
Нащо було зашивати нові босоніжки?

 

Автор гуморески: Павло Глазовий