Мій улюблений поет - Українські - Школьные творы - Каталог файлов - Поздоровлення та привітання на все случаи жизни!

Розважальний сайт

Вітаю Вас Гость | RSS
Главная Контакты Карта сайта

Скрыть рекламный блок

Силки

Авторизация



Чат

Опрос

Оцените мой сайт


Допомога

Якщо вам подобаеться
цей проект то ви можете
розмістити цю кнопку,
тим самим домоможете
проекту.Просто скопіруйте ниже код.

Популярные тэги

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



» Зарег. на сайте
Всего: 93
Новых за месяц: 2
Новых за неделю: 0
Новых вчера: 0
Новых сегодня: 0
» Из них
Администраторов: 1
Модераторов: 0
Проверенных: 3
Обычных юзеров: 89
» Из них
Парней: 56
Девушек: 37


Анализ веб сайта

Мій улюблений поет - Українські - Школьные творы - Каталог файлов - Поздоровлення та привітання на все случаи жизни!
Будьласка натисніть нижще наведену картинку та силку.Зараніє Дякую!




АвторАвтор: Гость | ДатаДата: 17.01.2017 Скачати Файл (114.0Kb)

З журбою радість обнялась...

В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,

І з дивним ранком ніч злилась,

І як мені розняти їх?!

О. Олесь

 

Журба підіймається хвилею з глибини душі, злітає вище... вище... квилить чайкою, її стогін обривається на найвищій ноті... Аж ось під срібний спів со­ловейка розцвітає небаченої краси квітка, розливаючи навкруги дивний аро­мат. Ім'я цієї квітки — Радість. Незабаром кришталево чисте тьохкання со­лов'я навіває серпанком сум, від якого солодко щемить серце. Пісня соловейка розсипається низкою мерехтливих перлів і зачаровує все навкруги. У цій пісні поєднались Журба і Радість, вони сплелись в єдине ціле, і роз'єднати їх не­можливо.

Так само Радість і Журба злились у віршах мого улюбленого поета Олексан­дра Олеся — тонкого лірика, співця краси й сили кохання, поета надії і віри, ча­рівним словом якого на струнах серця видобувалися наймелодійніші звуки, ви­ражалися найсвітліші людські почуття:

 

Лови летючу мить життя!

Чаруйсь, хмілій, впивайся

І серед мрій і забуття

В розкошах закохайся.

 

Вірші Олександра Олеся забарвлені глибоким ліризмом, він намагається пе­редати сприйняття природи через гру звуків і барв. Для нього поезія і музика становлять єдину стихію:

 

Хтось ударив без жалю по серці моїм, —

І забилося серце в вогні золотім...

І посипались іскри ясні,

І в дзвінкі обернулись пісні.

 

Поет вважає, що саме музика може найтонше передати стан душі, боротьбу й суперечність людських почуттів. Через те поезія Олеся сповнена загадкових рит­мів, мелодій, тонів і легкості, стала невичерпним джерелом наснаги для компо­зиторів. Понад вісімдесят відомих композиторів різних національностей покла­ли Олесеві рядки на музику. Чарами слова й музики торкаються найпотаємнішх струн душі пісні на його слова: «Чари ночі», «Айстри», «Літньої ночі», «Ой чого ти, тополенько, не цвітеш...», «Любов».

Провідною ідеєю багатьох творів О. Олеся є гармонія людини і природи. Він надзвичайно яскраво змальовує природу: «захмарене небо» та «гори високі, сріб­ло снігів», «зорі у воді» та «трави шовкові, сонячні дні». У багатьох своїх віршах поет зображує тварин та рослини як людей. Разом із ним сміються і плачуть, ра­діють і сумують солов'ї, жайворонки, голуби, лебеді, орли:

 

Сон... але всю землю збуде

Жайворон-гонець...

 

А його троянди, айстри, проліски, нарциси, маки ніби відзначають «весільне свято квітів». Ці ніжні квіти мають, як і люди, почуття, вони тендітні та вразливі:

І марили айстри в розкішнім півсні Про трави шовкові, про сонячні дні, — І в мріях ввижалась їм казка ясна, Де квіти не в'януть, де вічна весна...

Поезіям Олександра Олеся, чим вони мені й подобаються, властиві тонке художнє сприйняття світу, загострена чутливість, всепоглинаюче поривання до краси і щирий ліризм. Особливо це відчувається в його збірці «З журбою радість обнялась». Олесь — майстер півтонів, і тому у своїх віршах він не шукає яскра­вих і сильних виразів для свого почуття, він навіть не звіряється читачеві до кін­ця. Навпаки — він вдовольняється легкими натяками і обрисами:

 

Поглянь у душу: там, в труні,

Лежить любов моя розбита,

Парчею срібною покрита

І вбрана в квіти весняні.

 

Про що б не писав О. Олесь, — про кохання чи природу, Батьківщину чи на­род, — у всіх його творах Журба і Радість утворюють феєричний тандем. Олесь лишив після себе величезну спадщину, у якій журливий настрій переплівся з ра­дісною вірою в щасливе майбутнє. Палаючим метеоритом пронісся Олександр Олесь небосхилом української літератури і залишив по собі яскраві снопи іс­кор — неповторні поезії.

 

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Украинская Баннерная Сеть
    .::Все материалы размещенные на сайте пренадлежат их владельцам и предоставляются исключительно в ознакомительных целях.Администрация ответственности за содержание материала не несет и убытки не возмещает. По истечении 24 часов материал должен быть удален с вашего компьютера.Незаконная реализация карается законами РФ и Украины: "Об авторском и смежном праве". При копировании материала, ссылка на сайт обязательна!::.