Без нього... 
Не зможу більше я без нього жити... 
Без його посмішки встрічати білий день 
Не зможу я життя так це любити, 
Як я любила до тепер. 

Він піде з мого вже життя назавжди 
І не полюбить більше він мене 
А тільки сном для мене стане 
Який ніколи не пройде....

Життя в безодні, на краю 
кои без жодної підтримки 
ти йде по стежці майбуття 
можливо зустріну вдачу на шляху... 
зустріну, побачу і втечу, - 
бо без любові, цілі і надії- МАЙБУТНЄ МАЙЖЕ НЕМОЖЛИВЕ... 

Душа так сильно мучить і болить, 
і серце в грудях розриває біль 
коли далеко від коханих, друзів і родини 
життя щасливе неможливе... 

Сльоза тікає від очей 
і в грудях важко як ніколи 
погляди таких чужих очей 
мене вбивають так поволі... 

Стікає час так довго і незримо 
чекаючи хвилинки рідних глаз 
і ти ніби стараєшся повірить 
що коло тебе радість, сміх, - а то лиш - страх... 

Ти віриш в щастя на землі 
але й вона проходить безнадійно 
лишень лишає память в голові 
яка з часами нас підводить...

Любов 
Чому любов така несправедлива 
і звідки взялася вона 
для боляче нам робить 
вона ж у нас лише одна 

коли маленькими ми буи 
любили батька, матір, світ 
тепер ми любим ту людину 
в якої серце наче лід 


А ти б йому весь світ віддала 
для нього ти б зробила все 
і серце б ти йому віддала 
і душу і життя своє 

чому ти тихо дома плачеш 
чому ти сльози свої ллєш 
а на душі такі страждання 
і світ тобі не милий весь 

Вночі не можеш ти заснути 
а згадуєш його слова 
його солодкі поцілунки 
ти все пройшло, його нема 

Та інколи ти засинаєш 
перед очима знову він 
і як завжди кошмари сняться 
а в цих кошмарах тільки він 

А зранку очі розкриваєш 
і дивишся на новий день 
в душі у тебе ніч настала 
і не пройде вона тепер...

  розмістив марта оришко

Чуєш шепіт? 
Щось говорить, 
Щось шепоче правду нам. 
Ні, мій милий, ти не розум свій втрачаєш, 
Це я, я в тебе в голові. 
Я - твій ангел-охоронець, 
Я готова назавжди, назавжди бути з тобою, 
В віках тебе лиш берегти. 
Я шепочу правду, чуєш? 
Хочеш щастя? Потерпи. 
Я знайду його, я знаю, 
Я готова вже іти. 
Та не думай ти про завтра. 
Ти - мій Бог сьогодні, знаєш? 
А завтра..завтра ще десь там.. 
Не йди!

  розмістив Настя Марушевська

Кохання це, розпуку, їдь 
Я викину зі свого серця. 
Брехня! Навіки в глибині 
Нестерпна мука в груди б'ється. 
Про тебе думаю щоночі, 
Очей твоїх ловлю печаль. 
Моя гармонія - це осінь, 
Моє бажання - це життя. 
Ніколи не відчую спокій, 
Допоки рвеш ти на шматки 
Мене, а серце, ніби токи, 
Що йдуть наскрізь в мої думки. 
А я і ти? Не чую кроків, 
Не чую слів, лише кричу. 
В сльозах втрачаю сенс, 
А поки...лиш ти був в мене... 
Помовчу

Я вже скільки разів тебе бачу, 
А ти не скзав мені "Приівт". 
Я для тебе нічого не значу, 
Проте ти для мене весь світ. 
Замикаю у в`язниці почуття, 
Розсудливість замінює грати. 
Немає сил вдосконалити життя, 
Я втомилась байдужу вдавати. 
Догорає кохання багаття, 
Залишився лиш пекучий дим. 
І мрії, розірвані на шмаття 
Дотлівають попелом сумним. 
Моя душа-твоя гітара. 
Ти граєш на ній свої пісні. 
минуле-проста вже примара. 
Зникла любов: їй серця затісні. 
Для нам пастки розставила, 
Що вже не злічити втрат. 
Я тобі лиш шаг поставила, 
А ти мені одразу мат. 
Розкажи, як ти так живеш? 
Ти бачиш крім мене весь світ. 
Ти знову попри мене ідеш, 
Знову не сказавши "Привіт!".....

Можливо, хочу з тобою бути, 
Може,я хочу тебе відчути, 
Чи, може, сніг іде, а, може, дощ, 
Чи знову біль оману повертає, 
Що я одна? Тебе ж немає... 
Ти не мрієш про мене, я знаю, 
Та, можливо, дорога світлою стане, 
Коли ти посміхнешся, 
Коли знову розстану... 
Та лиш сльози - отрута, 
Лиш вони убивають. 
Як Ромео й Джульєтта... 
Смішно, тебе ж навіть немає.

Пробач що я на світі є 
Що часто поглядом тривожу 
Пробач що ти життя моє 
Інакше я жити неможу 
( Присвячується Станиславу )

авторка Ірина Іванюк-Дерев"янко 
Хто кохає, а хто вороже.. 

Хто кохає, а хто вороже, лиш 
жінки душу розтривоже. 
А чи кохав мій бувший муж, 
коли постіль нашу розтревоже 
рука чужа і кине у сміттярку 
й прокляне мою ще піжамку. а чи 
сорочечку нічну, щоб мене кинуть у пітьму? 
То хто кохає, чи вороже, коли сліди мої 
тривоже і витягає із під капця. 
Та то минуло і пуста є історія того кохання! 
А кохання чи лиш то секс буває, 
коли тебе лиш в лішку має мужчина 
ніби і кохає та тільки далі і не дає. 
Не піде він за тебе радо і не подасть тобі поради 
в скрудний момент-то і не кохає, а тільки сексу 
вимагає. 
То хто кохає, не вороже а мою душу 
так тривоже?А чи то зустріч і чекання, 
а чи цілунки і бажання! 
22 Січня 2009 рік, місто Чікаго, штат Ілліоноі,США

Життя сповнене любові 
Якої ніколи не можна позбутися 
Любов буває різною 
Деколи обманливою, 
А деколи щосливою 
Моя любов 
Яку я дарую тобі 
ВІЧНА 

(Загуль Наталія)