Іде вуйко Хрещатиком - 
Приїжджа людина. 
Запитує у зустрічних: 
- А котра година? 
Перехожі пробiгають, 
Позиркують скоса.
Той рукою вiдмахнеться, 
Той відверне носа. 
А тут раптом двоє негрів 
Вийшли з гастроному. 
Один глянув на годинник: 
- Зараз чверть на сьому. 
Вуйко низько поклонився. 
- Дякую, шановнi! 
Значить, є ще у столиці 
Україномовні.

Коли в Радi у Верховнiй 
Руськомовний виступа, 
Ви прислухайтесь, шановні, 
Що він меле й телiпа. 
- Без единого Союза 
Далеко мы не уйдем. 
Жить не сможем без России, 
Неизбежно пропадем... 
- Виступайте на державній! - 
Із гальорки хтось гука. 
- Перестаньте придираться! - 
Чути з іншого кутка. ....

Матір звуть Елеонора, а батечка - Савка. 
Синок у них підростає, ім'я йому Славка. 
Батько щирий українець, мати - сибірячка. 
- Нє говорі, - учить мати, - гавкаєт собачка. 
Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт. 
Ето тєбє твой папаня язик засоряєт. 
Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка! 
Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка? 
- Прошу cлова вибирати, - насупився Савка. - 
Це ти мене зараз лаєш, а собака - ГАВКА!

Дід приїхав із села, ходить по столиці. 
Має гроші - не мина жодної крамниці. 
Попросив він: 
- Покажіть кухлик той, що з краю.- 
Продавщиця: 
- Что? Чево? Я нє панімаю. 
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка. 
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.- 
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: 
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.- 
Продавщиця теж була гостра та бідова. 
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.- 
І сказав їй мудрий дід: 
- Цим пишатися не слід, 
Бо якраз така біда в моєї корови: 
Має, бідна, язика і не знає мови.

У крамницях, у пивницях -
Дуськи, Муськи, Люськи.
Ти до них - по-українськи,
А вони - по-руськи.
Станеш глянеш: мамо рідна,
Господи мій, Боже!
Наяложене, патлате,
На чортяку схоже,
Стан свинячий, погляд вовчий
І усмішка кінська...
Нащо таким красотулькам
Мова українська?

Людина, яка падає з парашутом, що не розкрився, відчуває дикий страх, страшний стрес, нестерпимі психологічні муки. Радує одне - цей жах не повториться.

Жив якось в лісі страшний людоїд. Але знайшовся благородний і сміливий хлопець, який прийшов в ліс і убив людоїда… Убив і з’їв!

А мій дідусь заздалегідь знав, якого дня помре.
- Він що, був екстрасенсом?
- Ні! Йому про це сказав суддя.

— Добрий день, а можна дівчинку на синхронне плавання записати?
— Звичайно, у нас якраз одна втопилась!

Йдуть два кума по дорозі, коли - Вжик!..- їх обігнав мотоцикліст без голови. Глянули куми один на одного з подивом й пішли далі.
Коли знову - Вжик!.. - мотоцикліст знову без голови. Знову здивувались куми і йдуть собі далі.
В третій раз - Вжик!.. - знову мотоцикліст і знову без голови.
Тоді один і говорить: - Послухайте, куме, що це робиться - нічого не розумію?
- Здається, куме, вам потрібно косу на друге плече перекласти…